У 1991 році економічні показники нашої країни та Польщі були близькими за паритетом купівельної спроможності на душу населення. 
Glib Albovsky / unsplash.com
У 1991 році економічні показники України та Польщі були близькими: ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення становив 7 195 доларів у Україні та 7 654 доларів у Польщі. Однак за наступні 35 років розрив значно збільшився. Сьогодні показник Польщі сягає $44 600 на особу, тоді як в Україні — $18 550, тобто польська економіка за цим параметром приблизно у 2,4 рази сильніша. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на дослідження Українського інституту майбутнього «35 років незалежності України».
Згідно з дослідженням, у 2025 році номінальний ВВП України вперше з початку повномасштабної війни відновився до позначки близько $210 млрд — рівня 2021 року. При цьому державний борг оцінюється в 98,4–102% ВВП, торговельний дефіцит досяг рекордних $56,8 млрд. Водночас оборонно-промисловий комплекс продемонстрував істотне зростання: обсяг виробництва збільшився до $12 млрд.
Читайте також: Зростання цін в Україні прискорилося: НБУ прокоментував інфляцію в липні
Автори дослідження зазначають, що нинішні економічні проблеми не можна пояснити виключно наслідками війни та зовнішніми потрясіннями. За їхньою оцінкою, Україна протягом десятиліть стикалася із системними кризами, після яких не відбувалося повноцінного структурного відновлення. Йдеться про п’ять великих спадів у 1991–1999, 2008–2009, 2014–2015, 2020 та 2022 роках. Додатковими чинниками стали деіндустріалізація, слабкий кредитний ринок, демографічні проблеми та відсутність довгострокової стратегії розвитку.
- Макроекономіка
Кожна з п’яти криз, як зазначається в дослідженні, фактично відкидала економіку України на 4–7 років назад. Періоди зростання на 8–12 % між кризами значною мірою забезпечувалися сприятливими цінами на сировину та ефектом низької бази, але не супроводжувалися глибокими структурними перетвореннями. Для порівняння: під час світової кризи 2008–2009 років економіка Польщі сповільнилася, але продовжила зростати на 1,8%, тоді як український ВВП скоротився на 15%.
- Демографія
Серйозним обмеженням для розвитку стала й демографічна ситуація. Чисельність населення України зменшилася з 52,2 млн осіб у 1993 році до 37,9 млн за даними Держстату. При цьому експерти оцінюють чисельність населення на підконтрольній території приблизно в 28–29 млн осіб. Сумарний коефіцієнт народжуваності опустився нижче 1,0, а в 2024 році смертність перевищувала народжуваність у 2,8 раза. Крім того, у країнах Європи перебувають близько 5,9 млн українських біженців, значну частину яких становлять жінки репродуктивного віку.
- Інституції
В інституційній сфері певний прогрес все ж було досягнуто. Індекс сприйняття корупції (CPI) зріс з 25 до 36 балів, а позиція України в рейтингу Doing Business покращилася зі 152-го до 64-го місця. Однак, на думку авторів дослідження, цього недостатньо для скорочення розриву з Євросоюзом. У рейтингу верховенства права WJP Україна посідає 90-те місце серед 143 країн.
- Структура економіки
Змінилася й структура української економіки. Частка аграрної продукції в товарному експорті збільшилася приблизно з 10–12 % до 55–60 %. При цьому Україна втратила позиції за індексом економічної складності: з 32-го місця у 2002 році країна опустилася на 44-те у 2022-му. Обсяг кредитів приватному сектору також істотно скоротився — до 13,4 % ВВП проти 76 % у 2008 році.
- ОПК та Defence Tech.
Одним із небагатьох напрямків, що продемонстрували швидке зростання після початку повномасштабної війни, став оборонний сектор. Випуск продукції ОПК зріс з $1 млрд у 2022 році до 12 млрд доларів у 2025-му, а виробничі потужності оцінюються вже в $35–40 млрд. Автори називають те, що відбувається, однією з найшвидших військово-промислових мобілізацій у сучасній історії. При цьому фактичне завантаження потужностей залишається на рівні 30–40%.
- ІТ-сектор
Цивільним сектором, який також зміг зрости після 2022 року, став ІТ-сектор. Його експорт у 2025 році досяг $6,66 млрд. Однак понад 80% цього обсягу припадає на аутсорсингові послуги, а не на власні технологічні продукти.
- Енергетика
У енергетиці Україні вдалося досягти повної незалежності від російського газу: частка імпорту з РФ становить 0%. Разом із тим виробництво електроенергії значно скоротилося — з 296 ТВт·год у 1991 році до приблизно 115 ТВт·год у 2025-му. Загальна потреба у відновленні енергетичної та іншої інфраструктури оцінюється в $90,6 млрд.
- Сценарії майбутнього
Дослідники також розрахували альтернативний сценарій розвитку. Якби українська економіка з 1991 року зростала темпами, порівнянними з польською, ВВП на душу населення сьогодні міг би становити близько $78 200. Залежно від обраної моделі розрахунку сукупні економічні втрати оцінюються в $480–950 млрд. Ця сума перевищує загальну оцінку потреб у відновленні інфраструктури.
На період до 2035 року дослідження передбачає п’ять можливих сценаріїв розвитку. У найсприятливішому випадку — за умови проведення масштабних реформ — ВВП України може сягнути $700–780 млрд. У разі кризового розвитку подій цей показник становитиме лише $162–172 млрд. Таким чином, різниця між крайніми варіантами оцінюється приблизно в $570 млрд.
- Рекомендації
Для зміни траєкторії розвитку автори пропонують сформувати довгострокову стратегію щонайменше на 20 років із конкретними показниками, закріпленими на законодавчому рівні. Серед ключових напрямків названо судову реформу, залучення інвестицій, податкову стабільність, демографічну політику, розвиток кредитування, доступне житло, реформування освіти та енергетики.
Зокрема, пропонується домогтися зростання CPI до 45+ балів за три роки та до 55+ за сім років, створити умови для інвестицій із використанням СЕЗ, податкових канікул та моделі податку на виведений капітал. Для забезпечення передбачуваності податкової системи пропонується запровадити п’ятирічний мораторій на зміни до Податкового кодексу.
Окрему увагу приділено поверненню українців та розвитку людського капіталу. Серед пропозицій — житлові ваучери для репатріантів, програма іпотеки «5-7-20» та реформа системи освіти. Для відновлення кредитного ринку рекомендується знизити облікову ставку до 9–11 % у 2026–2028 роках, а також зробити житло доступнішим і запровадити механізм банкрутства фізичних осіб.
Оборонні технології пропонується перетворити на одне з головних джерел технологічного зростання. Зокрема, йдеться про розширення Brave1 до $500 млн венчурного фінансування та запровадження податкових стимулів для досліджень і розробок. У енергетиці серед пріоритетів названо зниження рентного навантаження, угоди про розподіл продукції та розвиток малих модульних реакторів (SMR).
На думку авторів дослідження, успішність відновлення залежатиме насамперед від трьох факторів: проведення судової реформи, повернення в Україну 5,9 млн біженців та перетворення оборонного технологічного потенціалу на основу цивільних інновацій.
- Висновки
Реалізація цих умов здатна вивести країну на реформаційний сценарій, тоді як їх провал може призвести до інерційного або стагнаційного розвитку. За оцінками дослідників, ціна стратегічного вибору до 2035 року становить $150–200 млрд ВВП, а також визначає, скільки українців зможуть і захочуть повернутися до країни. Попередні 35 років, за розрахунками контрфактуалу, вже обійшлися Україні в $480–950 млрд втраченого економічного потенціалу.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, Нацбанк очікує прискорення зростання цін, уповільнення економіки та збереження високого дефіциту бюджету, незважаючи на рекордну міжнародну допомогу.
Крім того, як писали Dengi.ua, МВФ оприлюднив новий прогноз щодо рівня безробіття в Україні на 2027 рік.
