Кабінет Міністрів України представив проект Постанови про Програму діяльності уряду. 
Alphabag / unsplash.com
Кабінет Міністрів України представив проект Постанови про Програму діяльності уряду № 15521. У документі визначено 12 стратегічних цілей, об’єднаних у чотири ключові напрямки: сталість, розвиток людського капіталу, євроінтеграція та економічне відновлення. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію «Судово-юридичної газети».
Зазначається, що другий блок програми присвячений відновленню та розвитку людського капіталу. Уряд ставить перед собою завдання сформувати європейську модель, в якій громадяни зможуть реалізовувати свій потенціал незалежно від того, наскільки близько вони перебувають до зони бойових дій.
При цьому викладені в програмі положення поки що є планами та завданнями. Їх виконання залежатиме від ухвалення необхідних законів, наявності бюджетних ресурсів та здатності держави дотримуватися заявлених термінів.
Читайте також: Робоча сила: ТОП-15 країн за часткою працездатного населення
Видання наводить узагальнені плани уряду щодо реформ у соціальній сфері, а саме:
Ринок праці та пенсійна система
У рамках цього напряму передбачено три стратегічні цілі: підвищення участі громадян у суспільному житті, створення умов для отримання освіти, медичної допомоги та роботи, а також зміцнення української ідентичності.
Одним із ключових напрямків стане зміна трудового законодавства. Кабмін має намір ухвалити новий Трудовий кодекс та впровадити цифрову систему «Обрій» для управління ринком праці. Вона має об’єднати значну частину взаємодії між працівниками, роботодавцями та державою й перевести відповідні процеси в цифровий формат. Для запуску системи вже існує нормативна база — раніше уряд затвердив експериментальний проєкт із подальшим введенням «Обрію» в дослідну експлуатацію.
Пенсійна реформа передбачає поступовий перехід до накопичувальної моделі з механізмом автоматичної реєстрації учасників. Крім того, спеціальні пенсії планується трансформувати у професійні пенсійні механізми.
Окрему увагу приділяється легалізації зайнятості. Детенізація ринку праці має сприяти збільшенню надходжень до ЄСВ та податків, одночасно забезпечуючи працівникам повноцінні страхові права.
Освіта та цифровізація
У сфері освіти уряд має намір посилити орієнтацію на конкурентоспроможність фахівців та національну безпеку.
Одним із головних проєктів стане масштабування додатка «Мрія» — його планують впровадити у 5000 шкіл та дошкільних закладів. У системі передбачено використання інструментів штучного інтелекту.
Також планується переглянути підходи до оплати праці педагогів та зменшити різницю в доходах між молодими та більш досвідченими вчителями.
В умовах війни повноцінне повернення дітей до очного навчання залежатиме від безпеки навчальних закладів, наявності укриттів та їхньої здатності працювати під час перебоїв з електроенергією.
У сфері вищої освіти влада має намір розширювати державне грантове фінансування та зосереджувати ресурси на підготовці фахівців, які будуть затребувані економікою після завершення війни. При цьому цей напрям уже має фінансову основу: у 2026 році уряд затвердив механізми фінансування відновлення освітньої спроможності вишів та підвищення їхньої енергетичної стійкості.
Медицина та медичні технології
Уряд також планує зробити медичну систему більш стійкою до наслідків війни. Медичні заклади повинні зберігати працездатність навіть у разі відключення електроенергії, пошкодження інфраструктури або значного збільшення кількості пацієнтів.
Для цього передбачається посилення енергетичної незалежності лікарень, зокрема за рахунок альтернативних джерел генерації.
Ще одним напрямком стане розширення програми відшкодування витрат, що має знизити фінансове навантаження на пацієнтів із хронічними захворюваннями. Паралельно триватиме цифровізація медичної інформації, завдяки чому громадяни мають отримати зручніший доступ до власних даних та медичних послуг.
Окремо передбачається створення умов для випробування та впровадження нових медичних технологій.
Підтримка ветеранів та житлова політика
Політика щодо ветеранів, згідно з програмою, має бути орієнтована не лише на виплати, пільги та медичну реабілітацію. Основним завданням є повернення ветеранів до повноцінного суспільного та економічного життя.
Серед пріоритетів — професійне навчання, перекваліфікація та сприяння працевлаштуванню. Державна підтримка також має сприяти розвитку ветеранського підприємництва, зокрема створенню власних підприємств та нових робочих місць.
Паралельно уряд має намір оновити житлову політику. Йдеться про імплементацію норм Закону України «Про основні засади житлової політики України», які передбачають нові правові, економічні та організаційні механізми реалізації права на житло з урахуванням потреб різних категорій громадян. Серед них — внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, військовослужбовці, багатодітні сім’ї та молодь.
Також планується розширювати мережу центрів комплексного супроводу ветеранів, де вони зможуть отримати юридичну, психологічну та професійну допомогу.
Соціальний захист та підтримка ВПО
У соціальній сфері пропонується поступово відходити від великої кількості розрізнених програм і перейти до системи, яка враховуватиме індивідуальні потреби людини та пропонуватиме комплексну допомогу.
Замість необхідності подавати численні заяви до різних установ має формуватися єдиний маршрут отримувача соціальних послуг. Для цього соціальні сервіси планується тісніше інтегрувати з державними реєстрами та цифровими платформами.
Центри життєстійкості мають надавати не лише психологічну підтримку, а й допомогу з працевлаштуванням, юридичними питаннями та іншими соціальними потребами. Нормативна база для їхньої роботи вже існує, а у 2026 році уряд продовжував удосконалювати правила функціонування таких центрів.
Окрема модель допомоги передбачається для внутрішньо переміщених осіб. Її мета — забезпечити переселенцям не лише тимчасову підтримку, а й можливість адаптуватися в громадах, знайти роботу та отримати довгострокове житло.
Українська ідентичність та повернення громадян
Ще одна складова програми пов’язана зі збереженням зв’язку України з громадянами, які перебувають за кордоном. Уряд виходить із того, що країна конкурує не лише за території, а й за людський капітал.
У зв’язку з цим планується розширювати інституційну мережу, яка дозволить українцям за кордоном зберігати зв’язок із державою, а також підтримувати українську освіту та культуру.
Водночас передбачається створення економічних, соціальних та житлових умов, за яких повернення громадян до України стане для них реальним і добровільним вибором.
Таким чином, другий напрям урядової програми передбачає формування системи, де людський капітал розглядається як один із ключових ресурсів національної стійкості, а соціальна політика має водночас сприяти відновленню економіки.
При цьому заявлені в документі цілі не слід сприймати як уже реалізовані реформи. Зокрема, це стосується переходу до накопичувальної пенсійної системи, ухвалення нового Трудового кодексу, масштабування цифрових платформ, розвитку ветеранської інфраструктури та інших масштабних змін. Їхня реалізація вимагатиме відповідних законодавчих рішень, фінансування та дотримання урядом заявлених термінів.
Крім того, Dengi.ua повідомляли про те, як змінилася економіка України за 35 років і які можливі сценарії її розвитку в майбутньому.
Водночас, як писали Dengi.ua, Україна залучила понад 2,2 млрд грн на зимову допомогу українцям.
