Dengi.ua розповідають про новий етап балістичного терору РФ, реальну готовність Києва до масованих атак і кількість містян, яким може не вистачити місця для порятунку. 
Ілюстративне фото / Колаж: Dengi.ua
У ніч на 20 серпня РФ випустила по Україні близько 70 ракет, понад 20 з яких — надшвидкісні. Головною ціллю атаки став Київ, де вже відомо про 16 загиблих та понад 40 поранених. Всього за кілька днів Росія знову атакувала столицю балістикою. Ворог не зупиниться і продовжить вбивати, але наскільки столична влада подбала про безпеку своїх громадян на п’ятий рік повномасштабної війни?
Новий етап балістичного терору
Ще у 2024 році РФ запускала балістичні та інші надшвидкісні ракети («Іскандер-М»/KN-23, С-300/400, Х-22, «Циркони», «Кинджали» та «Онікс») нерівномірно. Згідно зі звітами Повітряних сил ЗСУ, найбільші сплески фіксувалися у січні (122 од.) та березні (102 од.). Натомість наприкінці весни та на початку літа фіксувалося своєрідне затишшя: у травні ми нарахували 29 ракет, у червні — всього 17, а в липні — 25.
Читайте також: 8 масованих обстрілів України: чим і куди била РФ цього літа
Надалі аж до осені 2025 року кількість запущених надшвидкісних ракет переважно варіювалася в межах 30–50 одиниць на місяць (лише у липні 2025 року росіяни випустили 82 од.). Утім, ситуація різко загострилася у жовтні та листопаді 2025-го, коли РФ випустила понад 200 подібних ракет, а за перші півтора місяця 2026-го — більше 210.
Колаж: Dengi.ua
Такі дії можна було б списати на традиційний енергетичний терор в осінньо-зимовий період, однак ворог зберіг інтенсивність обстрілів надшвидкісним озброєнням і впродовж весни, застосувавши близько 190 ракет. Вже тут стає помітною тенденція до збільшення частки масованих атак, у яких кількість надшвидкісних засобів наближається до обсягів пусків крилатих ракет (КР):
- 7 березня: 15 надшвидкісних ракет проти 14 КР;
- 15-16 квітня: 19 проти 25 КР;
- 18 травня: 14 проти 8 КР;
- 24 травня: 35 проти 54 КР.
За даними Міноборони, у червні РФ запустила вже 114 надшвидких ракет проти 66 КР, а в липні цей показник взагалі сягнув 195 од. Таким чином, лише за перші два місяці літа 2026 року ворог застосував понад 300 таких засобів. Більше того, за неповний серпень, згідно з наявною статистикою Повітряних сил ЗСУ, РФ випустила понад 70 надшвидких ракет.
Читайте також: Як зупинити ракетний терор РФ: Буданов назвав головну умову
Упродовж першого півріччя та літа 2026 року саме Київ і Київщина систематично ставали головною ціллю масованих атак РФ. Через дефіцит ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot у червні, за даними Міноборони, вдалося збити 45 зі 114 надшвидких ракет, а в липні — 29 зі 195.
Колаж: Dengi.ua
Можна впевнено констатувати: з осені 2025-го РФ розпочала нову фазу балістичного терору, спрямовану на масове застосування надшвидкісних ракет для перевантаження української ППО та завдання максимальних руйнувань і людських втрат. Подальше посилення цієї загрози очевидне, в епіцентрі атак, ймовірно, залишатиметься столиця, чиї мешканці фактично опинилися в постійній «червоній зоні» небезпеки.
Тож постає закономірне запитання: як на п'ятому році повномасштабної війни влада Києва підготувалася до такого розвитку подій і що зробила для безпеки киян?
Укриття (не)для всіх
На запит Dengi.ua у Департаменті муніципальної безпеки КМДА відповіли, що станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) обліковано 4 368 об’єктів:
- 512 сховищ;
- 2 протирадіаційні укриття;
- 1 первинне (мобільне) укриття;
- 47 споруд подвійного призначення;
- 3806 найпростіших укриттів.
У КМДА запевнили, що всі ці об’єкти забезпечують укриття для 92,4% населення столиці, а їхня загальна місткість — 2 182 467 осіб.
Читайте також: КМДА попередила про проблеми з підготовкою до зими: що сталося
Однак з двома цими показниками є конкретна проблема. Якщо 2 182 467 місць — це 92,4%, то населення міста мало б становити 2,36 млн жителів. Водночас, за останніми офіційними даними столичного Держстату, ще в січні 2022 року населення Києва перевищувало 2,95 млн осіб. Якщо брати до уваги лише цю офіційну цифру, то 2,18 млн осіб мають становити 73,9% від загальної кількості, а не заявлені 92,4%.
pexels.com
За словами Ольги Алтуніної, представниці Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії, фактичне населення столиці разом із ВПО сягає 3,7 млн осіб. Тобто з 2022 року приріст склав майже 750 тис людей. За таких умов 2,18 млн місць покривають заледве 59% (!) реального населення.
Показово, що, попри такий приріст людей, у КМДА на запит Dengi.ua заявили: з 2022 року до столичного фонду ЗСЦЗ було включено лише чотири (!) новозбудовані об’єкти — два протирадіаційні укриття та дві споруди подвійного призначення. Їхня сумарна місткість складає всього 2735 осіб. Ще шість збудованих укриттів досі проходять паперове оформлення.
Відповідь КМДА редакції Dengi.ua / Скриншот 
Відповідь КМДА редакції Dengi.ua / Скриншот
Отже, додавши до всіх заявлених місць фонду ще й абсолютний рекорд місткості столичного метро під час масованих атак (понад 56 тис людей), ми можемо порахувати число потенційних смертників, яким навіть теоретично не залишиться шансу сховатися від атак РФ. Якщо виходити з цифри у 2,95 млн осіб, місць в укриттях не вистачить майже 714 тис киян, а якщо це 3,7 млн жителів, то дефіцит становитиме вже 1,46 млн місць (!!!).
Прихована реальність
Утім, навіть 59% теоретичного покриття можуть виявитися ілюзією, адже наявність сховища і його готовність приймати людей — абсолютно різні речі. На запит Dengi.ua щодо кількості придатних до використання об’єктів у КМДА конкретної цифри не назвали, а лише зазначили, що непридатні укриття підлягають виключенню зі столичного фонду ЗСЦЗ. Прямої відповіді редакція не отримала. Отже, у КМДА або не знають реальної кількості належно облаштованих укриттів, або воліють не озвучувати відповідну цифру зі зрозумілих лише їм причин.
Колаж: Dengi.ua
Зауважимо, що остання відома масштабна перевірка київських укриттів відбулася ще у 2023-му. Тоді міські служби з ДСНС проінспектували всі 4 655 укриттів і сховищ: 65% із них визнали придатними, ще 21% — такими, що можуть бути використані після належного облаштування. Утім, на початку липня 2026 року ексдиректор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук зауважив, що з початку року проведено 630 перевірок та виявлено 85 недоліків — здебільшого це відсутність місць для сидіння, електропостачання та неналежний санітарний стан.
Читайте також: Російські обстріли: жертви та руйнування в Києві за роки війни
Водночас у КМДА розповіли Dengi.ua, що у 2025 році в Києві комплексним обстеженням підлягали 4219 об’єктів фонду ЗСЦЗ. Наразі ж за дорученням прем’єр-міністра України тривають позапланові огляди: станом на 17 серпня перевірено 2514 із 4295 об’єктів. За результатами цих інспекцій балансоутримувачам укриттів вручать відповідні акти обстеження.
Здається, щасливчикам, яким теоретично вистачило місця в укритті, влада Києва пропонує поки що проходити квест на виживання: випробувати удачу в пошуках надійної схованки та спробувати перечекати обстріл у темряві й без жодного стільця.
Колаж: Dengi.ua
Схоже, на п’ятий рік великої війни влада Києва перетворила життя у столиці на постійну лотерею. Адже під час кожної тривоги будь-хто з киян ризикує опинитися серед тих 40%, яким математично не передбачено порятунку. Ми не будемо давати оцінку діям столичної влади — сухі цифри роблять це краще за нас. Цей вирок мають винести самі кияни, коли під час чергової масованої атаки зрозуміють, що їм залишається покладатися лише на сліпий випадок. Саме такою є реальність столиці в розпал балістичного терору РФ.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Росія має значний запас ракет різних типів, при цьому її військово-промисловий комплекс продовжує випускати понад 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця.
Також ми вже писали, що Україна спільно з дев'ятьма європейськими країнами готується провести перше випробування перспективної протиракетної системи Freyja з метою перехоплення балістичної цілі.
