Законопроект №15112-д про оподаткування електронної торгівлі потребує доопрацювання через невідповідність окремим нормам права ЄС та загрози для системи фінансового моніторингу. 
ілюстративне фото / allretail.ua
Законопроект №15112-д, який передбачає нові правила нарахування ПДВ на товари, що купуються через закордонні онлайн-платформи, поки що потребує доопрацювання. Фахівці виявили в документі низку положень, які можуть не відповідати законодавству Євросоюзу, а окремі норми створюють ризики для фінансового моніторингу. Про це пише «Судово-юридична газета», повідомляють Dengi.ua.
Документ залишається на розгляді Верховної Ради. Зауваження до нього висловили, зокрема, Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) та Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.
Читайте також: Посилки вартістю до 150 євро більше не врятують від ПДВ: що готує Рада
Механізм нарахування ПДВ залишається незавершеним
ГНЕУ вважає, що законопроект поки що не формує повноцінного механізму оподаткування ПДВ під час дистанційного продажу товарів.
У документі використовується поняття «правила дистанційного продажу товарів», однак чіткого визначення цих правил немає ані в Податковому та Митному кодексах, ані безпосередньо в законопроекті. Не до кінця врегульоване й питання обліку осіб, які повинні нараховувати та перераховувати ПДВ. Відповідні норми, згідно із зауваженнями, мають бути передбачені Митним кодексом.
Через це оцінити запропонований механізм та його повну відповідність Директиві 2006/112/ЄС наразі неможливо.
Є питання й щодо строків сплати податку. Законопроект пропонує перераховувати ПДВ протягом 10 календарних днів після закінчення строку подання звіту. При цьому європейська Директива передбачає, що податок має бути сплачений не пізніше встановленого кінцевого строку подання відповідної декларації.
Крім того, у супровідних документах недостатньо обґрунтовано можливі соціально-економічні наслідки нововведень. Зокрема, йдеться про вплив нових правил на ціни, українських виробників в умовах війни та надходження до державного бюджету.
Визначення дистанційного продажу розходиться з нормами ЄС
Комітет з питань інтеграції України з ЄС окремо звернув увагу на визначення дистанційного продажу.
У законопроекті покупцем у такій операції названо фізичну особу. Однак європейська Директива 2006/112/ЄС допускає, що покупцем може виступати також юридична особа, яка не є платником податку.
Це зауваження стосується не лише самого визначення дистанційного продажу, а й пов’язаних з ним понять, зокрема «підприємства електронного інтерфейсу» та електронного інтерфейсу для цілей правил дистанційного продажу.
Посилки вартістю до 150 євро пропонують звільнити від ПДВ
Окремі питання виникли й щодо товарів вартістю до 150 євро, які ввозяться у несупроводжуваному багажі.
Запропоноване звільнення від ПДВ, на думку фахівців, не повністю узгоджується з європейськими правилами декларування та сплати податку під час імпорту відправлень вартістю до 150 євро.
Не відповідає європейському підходу й запропонована система звітності. Законопроект передбачає, що особа, відповідальна за нарахування та сплату ПДВ під час дистанційного продажу, не подаватиме податкові декларації щодо таких операцій.
Водночас стаття 369s Директиви 2006/112/ЄС передбачає подання декларації з ПДВ за кожен місяць незалежно від того, чи здійснювалися протягом нього відповідні дистанційні продажі.
Для безкоштовних посилок не враховано ліміти на окремі товари
Законопроект також передбачає звільнення від ПДВ міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 45 євро, якщо йдеться про безкоштовні посилки від однієї фізичної особи іншій для особистого або сімейного використання.
Однак європейські правила встановлюють не лише вартість відправлення, а й кількісні обмеження для окремих категорій товарів. Вони, зокрема, поширюються на парфумерію, туалетну воду, каву, кавові екстракти, чай та чайні екстракти.
В українському законопроєкті такі обмеження відсутні, тому відповідні положення також потребують коригування.
Пільги для оборони та енергетики визнали допустимими
Разом з тим не всі зауваження Комітету з євроінтеграції мають негативний характер.
Зокрема, норми щодо податкових пільг для сил оборони, включаючи безпілотники, а також для енергетичного обладнання визнано такими, що відповідають так званим безпековим виняткам Угоди про асоціацію України з ЄС.
Хоча безпосередньо законодавство ЄС не передбачає таких податкових пільг, умови Угоди дозволяють Україні під час війни вживати необхідних заходів для захисту національної безпеки та оборони.
ПДВ хочуть дозволити сплачувати в доларах та євро
Ще один спірний момент стосується валюти сплати податку.
Законопроект допускає перерахування ПДВ не тільки в гривнях, а й у доларах США або євро. При цьому Комітет зазначає, що Директива 2006/112/ЄС не передбачає можливості встановлювати суму ПДВ безпосередньо в іноземній валюті.
Європейські норми регулюють лише порядок визначення обмінного курсу, коли складові податкової бази виражені в іншій валюті.
Найсерйозніші питання — щодо фінансового моніторингу
Найбільш суттєві ризики експерти вбачають у запропонованих змінах законодавства щодо протидії відмиванню доходів.
Законопроект пропонує до моменту вступу України до ЄС не застосовувати заходи впливу за порушення вимог щодо виявлення та перевірки політично значущих осіб (PEP), членів їхніх сімей та пов’язаних з ними осіб.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли не отримано дозвіл керівника на встановлення або продовження ділових відносин із PEP, не встановлено джерело походження статку та коштів або не проводиться постійний поглиблений моніторинг таких клієнтів.
Фактично це означає тимчасове звільнення суб’єктів первинного фінансового моніторингу від відповідальності за недотримання низки обов’язкових процедур.
ГНЕУ та Комітет з євроінтеграції вважають такий підхід проблематичним. Чинні норми українського законодавства про фінансовий моніторинг відповідають вимогам статті 20 Директиви 2015/849. При цьому її стаття 5 дозволяє державам запроваджувати більш жорсткі вимоги, але не передбачає їхнього послаблення.
Крім того, запропоновані зміни можуть суперечити стандартам FATF та зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію.
Національний банк також висловив серйозні зауваження. За його оцінкою, пропонована норма може позбавити органи нагляду дієвих механізмів контролю та фактично послабити превентивну функцію фінансового моніторингу.
Законопроект може вплинути на переговори з ЄС та міжнародне фінансування
Тимчасове звільнення від відповідальності за порушення вимог щодо роботи з PEP може мати наслідки не лише для внутрішньої системи фінансового контролю.
Експерти попереджають про ризик негативної оцінки з боку Комітету експертів Ради Європи MONEYVAL, можливі ускладнення у переговорах щодо вступу України до ЄС, а також ризики для отримання міжнародного фінансування.
Зокрема, йдеться про програми МВФ та фінансову допомогу, яку надає Євросоюз. У звіті Єврокомісії за 2025 рік Україна вже отримала рекомендацію активізувати роботу та посилити законодавство у сфері AML/CFT — протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Назва документа також викликала зауваження
ГНЕУ звернуло увагу ще на одну проблему: назва законопроекту не повністю відповідає його змісту.
Документ заявлений як законопроект про внесення змін до Податкового кодексу, однак водночас передбачає зміни до законодавства щодо запобігання легалізації доходів.
Крім того, в експертному висновку нагадали про положення статті 2 Податкового кодексу, згідно з яким зміни до його норм мають здійснюватися шляхом внесення змін безпосередньо до Кодексу.
Раніше Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому доопрацьований законопроект № 15112-д про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі. Водночас комітет підтримав законопроект № 15460, який стосується змін до Митного кодексу та оформлення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Як повідомляли Dengi.ua раніше, українські рітейлери вважають, що іноземні маркетплейси отримують податкову перевагу, і пропонують зобов’язати їх сплачувати ПДВ з комерційних замовлень.
Також Dengi.ua писали, що уряд схвалив і направив до Верховної Ради законопроект, який змінює правила оподаткування імпортних товарів, придбаних через закордонні маркетплейси.
