Компанії стикаються з тривалими і складними процедурами працевлаштування іноземців, що заважає покрити гострий дефіцит кадрів. ілюстративне фото / pexels.com
Український бізнес дедалі активніше розглядає залучення масової трудової міграції, проте наявні умови працевлаштування іноземців залишаються складними та затягнутими. Тому процедури необхідно спростити та зробити більш прозорими. Про це повідомляє Еспресо з посиланням на заяву співзасновника HRD Club Ukraine Дмитра Дегтяря під час обговорення Стратегії міграційної політики України до 2035 року, яка передбачає контрольовану імміграцію, передають Dengi.ua.
За його словами, компанії орієнтуються не на пошук висококваліфікованих спеціалістів, а на масовий набір працівників робітничих професій – будівельників, механізаторів і співробітників складської логістики.
"Бізнес зараз дивиться в бік залучення масової трудової міграції. Умовно, ми не шукаємо айтішників або топ-менеджерів серед трудових мігрантів. Основний акцент – це масовий підбір. Тобто будівельники, механізатори, складські працівники (логістика)", – зазначив він.
Читайте також: Працевлаштування у ФОП: скільки українців працює у приватників
Дегтяр уточнив, що вимоги до іноземних працівників мінімальні: базове знання англійської мови і готовність до фізичної праці. В окремих сферах, таких як металургія, перевагу віддають кандидатам із певних країн.
Водночас на практиці процес оформлення іноземних працівників залишається вкрай складним. Існують численні вимоги, зокрема до фінансового стану кандидатів, які, за словами експерта, на ділі виявляються вищими за офіційно заявлені.
"Офіційна інформація у нас одна, але на практиці, щоб людина була працевлаштована, суми значно вищі… І тут головний запит до уряду та системи загалом. Якщо ви бачите, що в країні величезний дефіцит персоналу – а він може сягнути 8,6 млн… Так, ми залучаємо молодь, повертається багато ветеранів, але це внутрішній ресурс, а у нас виїхало багато людей. І нам потрібно заповнювати цей ресурс за рахунок іноземної робочої сили, причому у великих обсягах", – підкреслив він. – "Так, ці обсяги мають бути регульованими, чітко розподіленими за галузями, але також потрібна дебюрократизація, щоб процес був швидким, автоматизованим і зрозумілим".
Експерт також звернув увагу на неефективність перевірки іноземців. На його думку, її слід проводити ще до виїзду кандидатів, а не на кордоні, де частину людей, які вже прибули, не допускають до країни, незважаючи на витрати, яких зазнали роботодавці.
Він зазначив, що весь процес може займати від шести до дев'яти місяців, при цьому значна частина кандидатів так і не доходить до працевлаштування.
"Процес залучення – це не тиждень, не два і не три. Це шість-дев'ять місяців. Частина цих людей доїжджає до транзитного кордону, наприклад до Молдови. Там частину відсіює Служба безпеки, тому що перевірка відбувається на цьому етапі, а не на початку. Потім частина людей чекає документи на в'їзд, витрачаються гроші, роботодавець нервує, бо людей немає. У підсумку з великої кількості приїжджає і працевлаштовується лише невелика частина", – розповів Дегтяр.
Ще однією проблемою він назвав те, що частина іноземців сприймає Україну як транзитну країну на шляху до Європи. Після нетривалої роботи вони залишають країну, що створює додаткові ризики для бізнесу.
Загалом експерт виступає за спрощення процедур, зниження бюрократії та прискорення залучення іноземних працівників.
"Загалом я за прозорість, дебюрократизацію і прискорення умов залучення іноземців. Щоб було зрозуміло і прогнозовано, на які позиції і в які галузі вони потрібні, звідки ми беремо цих людей і як перевіряємо їх ще на етапі, коли вони перебувають за кордоном", – резюмував він.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, фінансова підтримка роботодавців може зіграти вирішальну роль у залученні людей старшого віку до ринку праці.
Dengi.ua також писали про те, що уряд пом'якшив правила допуску до управління сільськогосподарською технікою на тлі нестачі кадрів в агросекторі.
