Очікується, що конкретні пропозиції щодо статусу українських біженців після березня 2027 року Європейська комісія представить уже в травні. 
Waldemar Brandt / unsplash.com
У Євросоюзі переглядають підхід до тимчасового захисту для українців: раніше озвучений план не продовжувати його після березня 2027 року фактично втратив актуальність. Тепер на рівні ЄС обговорюють можливі зміни механізму, включно з його реформуванням. Зокрема, йдеться про ймовірне скорочення кола осіб, які підпадають під захист – з урахуванням регіону походження та ставлення до мобілізації. Очікується, що конкретні пропозиції Європейська комісія надасть уже в травні. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Радіо Свободи".
Зазначається, що, за підсумками обговорень у березні єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер повідомив, що Євросоюз має намір ретельніше підготуватися до моменту завершення дії директиви про тимчасовий захист у 2027 році, з огляду на триваючу війну в Україні. Водночас він підкреслив, що збереження поточної моделі без змін не розглядають.
Читайте також: Де можна купити громадянство у 2026 році: список країн і вартість паспортів
Джерела видання зазначають, що обговорення перебуває на початковій стадії, тому говорити про конкретні рішення поки передчасно. Водночас на позицію ЄС уже впливає досвід окремих країн, які почали обмежувати дію механізму захисту.
Повідомляється, що йдеться, зокрема, про Норвегію та Швейцарію, які не входять до ЄС, а також про Данію, що має особливі повноваження у сфері внутрішньої політики. Ці держави вже впроваджують власні підходи, які можуть бути використані при розробці загальноєвропейських правил.
Так, Швейцарія з 1 листопада 2025 року запровадила поділ України на регіони і визнала сім західних областей – Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку – безпечними для повернення. Зі свого боку Норвегія в березні 2026 року обмежила доступ до захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, пояснивши це різким зростанням кількості тих, хто прибуває, особливо серед молодих чоловіків.
У Данії також заявляли про плани запровадити обмеження для чоловіків призовного віку та мешканців низки західних і центральних регіонів України, однак через вибори в березні та формування нового уряду ці ініціативи поки що не реалізовано.
Як повідомив один з європейських чиновників, під час консультацій спецпредставник ЄС з питань українців Ілва Йогансон допустила можливість продовження тимчасового захисту, але в зміненому форматі – з поширенням лише на окремі категорії громадян.
Таким чином, одним із ключових напрямків обговорення стає скорочення дії механізму. Серед розглянутих критеріїв:
- регіон походження заявників;
- потенційне підпадання під мобілізацію в Україні.
Крім цього, обговорюють введення так званого "залишкового статусу" для найбільш вразливих груп або тих, хто не може відразу перейти на інший правовий режим у країнах ЄС.
Як пише видання, загалом держави-члени сходяться на думці, що завершення дії директиви без додаткових рішень неприпустиме. При цьому позиції різняться: невеликі країни виступають за продовження поточних норм ще на рік, тоді як великі держави наполягають на їхньому перегляді та посиленні.
Водночас юрист із міграційного права Юлія Зелвенська звертає увагу, що наразі немає передумов очікувати автоматичного отримання українцями довгострокової посвідки на проживання після п'яти років проживання в ЄС. Раніше обговорювалася можливість включення їх до директиви про довгострокове перебування, однак, за словами дипломатів, ця ініціатива не дістала підтримки ні з боку низки країн ЄС, ні з боку України, зацікавленої в поверненні своїх громадян після закінчення війни. З цієї причини, як пояснювала Ілва Йогансон, роки, проведені під тимчасовим захистом, не враховуватимуть під час оформлення постійного статусу.
У підсумку обговорення може завершитися різними сценаріями – від продовження чинної директиви до її часткової зміни або навіть відсутності єдиного рішення серед країн Євросоюзу.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, майже 60% українських біженців уже працевлаштувалися у європейських країнах.
Також Dengi.ua писали, що українці лідирують серед іноземців з відкриття нових бізнесів у Польщі.
