Документ створює правову основу для переходу на єдині з ЄС митні правила, термінологію та стандарти безпеки. 
Oleksandr Brovko / unsplash.com
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про новий Митний кодекс України. Документ створює правову основу для переходу на єдині з ЄС митні правила, термінологію та стандарти безпеки. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на прес-службу Мінфіну.
«Ухвалення нового Митного кодексу України є необхідною умовою для переговорного розділу 29 «Митний союз» та наближення України до членства в ЄС. Запропоновані в документі єдині митні правила передбачають прозорість процедур для бізнесу, а для економіки — відкриття нових можливостей щодо експорту, залучення інвестицій та інтеграції в європейські ланцюги поставок. Водночас ухвалення нового Митного кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до держбюджету 1,5 млрд євро для покриття ключових видатків», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Читайте також: В Україні рішення податкової оскаржуватимуть по-новому: що пропонується
У міністерстві також повідомили про ключові нововведення, передбачені законопроектом, а саме:
- Термінологія та підходи до ЄС.
Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, впровадження системи авторизацій та митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.
- Безперервність для бізнесу.
Чинні безстрокові авторизації продовжуватимуть діяти, а строкові — до закінчення терміну їх дії. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі — взаємне визнання статусу митними органами інших країн.
- «Право бути почутим».
Запроваджується процедура, згідно з якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до ухвалення митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.
- Повна цифровізація.
Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та менше простору для суб’єктивних рішень, а отже, і менші корупційні ризики.
- Прозоре оскарження рішень.
Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів — спочатку до органу вищого рівня, а за необхідності до суду, що узгоджено із Законом України «Про адміністративну процедуру».
- Збережені пільги.
Проект повністю зберігає діючі пільги щодо оподаткування ввізним митом, зокрема, для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом і до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).
- Оперативно-розшукові можливості митниці.
Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями — практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з прийняттям Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінально-процесуального кодексу та інших законів після консультацій із прокуратурою, бізнесом та експертами.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що український бізнес закликає Верховну Раду переглянути правила оподаткування товарів, які українці замовляють через закордонні маркетплейси.
Також Dengi.ua писали, що 88 тисяч українців вже заявили про право на податкову знижку у 2026 році.
