Нові квоти Євросоюзу скоротять постачання української металопродукції на 50–60% і негативно позначаться на валютних надходженнях. 
ілюстративне фото / Getty Images
Європейський Союз з 1 липня суттєво скоротив безмитну квоту на імпорт сталі, що найсильніше позначилося на українських виробниках. За оцінками галузі, експорт металопродукції до ЄС може скоротитися на 50–60%, а щорічні втрати валютної виручки становитимуть до $1 млрд. Про це йдеться в матеріалі «Економічної правди», передають Dengi.ua .
Що змінив Євросоюз
ЄС переглянув механізм захисту власного ринку сталі, скоротивши загальний обсяг безмитного імпорту з 39 млн до 18,3 млн тонн на рік. Половина цієї квоти розподілена між країнами, що мають угоди про вільну торгівлю з Євросоюзом, зокрема Україною, Великою Британією, Туреччиною та Південною Кореєю.
Читайте також: Світові сировинні ринки трясе: у яких галузях найбільше зростання цін
Для України індивідуальна квота за дев’ятьма категоріями металопродукції склала 1,05 млн тонн. Це значно менше, ніж обсяги поставок минулого року: у 2025 році українські металурги експортували до ЄС 2,65 млн тонн сталі.
Поставки понад встановлену квоту тепер обкладаються митом у розмірі 50%, тоді як раніше воно становило 25%.
Які втрати прогнозують
За словами директора аналітичного центру GMK Center Станіслава Зінченка, нові обмеження фактично означають скорочення експорту української сталі на 1,3–1,5 млн тонн щорічно.
«Для України це скорочення експорту сталевої продукції на 50–60%, тобто мінус 1,3–1,5 мільйона тонн. Втрати валютних надходжень держави становитимуть від $850 млн до $1 млрд на рік», — прогнозує експерт.
В Інституті економічних досліджень та політичних консультацій оцінюють потенційні втрати металургійної галузі ще вище — близько $1,2 млрд щорічно.
Чим це загрожує економіці
Експерти попереджають, що зниження експорту вдарить не тільки по металургійних підприємствах, а й по суміжних галузях.
Очікується скорочення обсягів виробництва листового та сортового прокату, зниження доходів «Укрзалізниці», зменшення замовлень для машинобудівних підприємств та скорочення валютної виручки країни.
Додатковим фактором тиску стане механізм транскордонного вуглецевого регулювання ЄС (CBAM), а також нові вимоги щодо підтвердження походження сталі, які почнуть діяти з жовтня.
Що кажуть українські компанії
Українські виробники вважають рішення Єврокомісії несправедливим, оскільки при розрахунку квот були використані показники 2022–2024 років — періоду, коли галузь працювала в умовах повномасштабної війни, втрат підприємств та блокування морських портів.
У компаніях «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп» заявляють, що обмеження не враховують відновлення виробництва та експорту у 2025 році, а також ставлять українських виробників у менш вигідні умови порівняно з конкурентами.
Представники бізнесу закликають українську владу домагатися перегляду квот під час переговорів з Євросоюзом, оскільки діючі обмеження можуть призвести до втрати контрактів, зниження інвестицій та подальшого ослаблення однієї з ключових експортних галузей країни.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що за січень–травень 2026 року Україна отримала $1,7 млрд доходу від експорту металів.
Також Dengi.ua писали про те, що асоціація «Російська сталь», до якої входять провідні металургійні підприємства Росії, зокрема «Северсталь», «НЛМК» та «Євраз», констатувала глибоку кризу галузі та просить уряд РФ про допомогу.
