Особливу обережність слід проявляти при купівлі квартир у житловому фонді 1960–1970-х років. 
Anastasiya Chervinska / unsplash.com
Незважаючи на активний розвиток первинного ринку житла, квартири в будинках старого житлового фонду продовжують знаходити покупців. Одних приваблює більш доступна вартість порівняно з новобудовами, інших — архітектурні особливості історичних будівель, за які вони готові платити навіть більше. Про те, які об'єкти варто розглядати для купівлі, а від яких краще відмовитися, розповіла оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак у інтерв'ю Новини.LIVE, повідомляють Dengi.ua.
За словами експерта, при виборі квартири в старому будинку увагу слід приділяти насамперед не самому житлу, а стану будівлі в цілому. Найбільш ризикованими вважаються будинки зі зношеними інженерними комунікаціями, відсутністю капітальних ремонтів протягом багатьох років та ознаками конструктивних проблем.
Читайте також: Квартири у 20–30 квадратів: як змінилися ціни та попит на оренду та купівлю
Особливу обережність, зазначає Берещак, слід проявляти при купівлі квартир у панельних будинках 1960–1970-х років, які не проходили модернізацію. Багато з них проектувалися з розрахунковим терміном експлуатації від 50 до 70 років і не враховували сучасних викликів, зокрема пов’язаних із військовими ризиками. Якщо капітальні оновлення в таких будівлях не проводилися, власники можуть зіткнутися з високими витратами на утримання та зниженням вартості нерухомості в майбутньому.
Також фахівець рекомендує уникати об'єктів із сумнівною юридичною історією, незаконними переплануваннями, а також будинків, де існують системні проблеми в роботі ОСББ або керуючих компаній.
При виборі житла на вторинному ринку важливо враховувати відразу кілька факторів: розташування будинку, його технічний стан, якість інженерних мереж та перспективи розвитку району. Експерт підкреслює, що будинок, побудований у 1950-х роках і знаходиться в хорошому стані, може бути значно привабливішим активом, ніж пізніша споруда з високим рівнем фізичного зносу.
Сьогодні покупці оцінюють не стільки площу квартири, скільки можливість комфортного проживання у ній протягом наступних 15–20 років.
Найбільш затребуваними та інвестиційно привабливими об’єктами старого фонду залишаються історичні будинки в центральних частинах великих міст, якісно відреставровані будівлі та так звані «сталінки». Їхня популярність пояснюється обмеженою пропозицією та характеристиками, які важко відтворити в сучасних житлових комплексах: високими стелями, товстими цегляними стінами, хорошою шумоізоляцією, великими вікнами та розташуванням у вже сформованому міському середовищі.
У Києві, Львові та Одесі вартість квадратного метра в якісних історичних будинках нерідко перевищує ціни на житло комфорт-класу в новобудовах. У столиці такі об'єкти можуть коштувати $2300–2500 за квадратний метр, тоді як середньозважена ціна на первинному ринку становить близько $1750. По суті, покупці платять за унікальну архітектуру, престижне розташування та обмеженість подібних пропозицій.
Перспективними вважаються й будинки, що пройшли комплексне оновлення, включаючи ремонт фасадів, заміну покрівлі, модернізацію ліфтового обладнання та внутрішніх комунікацій. Завдяки цьому старий житловий фонд здатний успішно конкурувати з новими житловими комплексами, зберігаючи додаткову перевагу у вигляді розвиненої інфраструктури навколишнього району.
Експерт підкреслює, що інвестиційна привабливість таких об'єктів визначається не віком будівлі, а її унікальністю, станом та якістю управління.
Говорячи про перспективи цін, Вікторія Берещак вважає, що єдиного сценарію для всього старого фонду немає. На її думку, ринок буде все сильніше розділятися на якісні та проблемні об'єкти.
Історичні будинки, модернізовані будівлі, «сталінки» та житло в центральних районах, найімовірніше, збережуть свою вартість або продовжать дорожчати слідом за ринком завдяки обмеженій пропозиції та стійкому попиту. Водночас квартири в морально та фізично застарілих будинках можуть поступово втрачати позиції та дешевшати відносно ринку.
За словами експерта, сьогодні відбувається переоцінка цінностей на ринку нерухомості: покупці все частіше звертають увагу не на кількість квадратних метрів, а на якість самого будинку. Тому додатковий рік експлуатації практично не впливає на вартість доглянутої історичної будівлі, однак може прискорити знецінення об'єктів, які десятиліттями не проходили модернізацію.
Якщо нинішня тенденція збережеться, розрив у вартості між якісним і проблемним старим житловим фондом продовжуватиме збільшуватися в найближчі роки.
Dengi.ua раніше повідомляли, що українці, які втратили документи на нерухомість через війну, можуть підтвердити право власності.
Водночас, як писали Dengi.ua, українське законодавство дозволяє державі та місцевим громадам викуповувати приватну землю для суспільних потреб навіть без згоди власника.
