Чи є сенс скуповувати валюту "про всяк випадок"?
Психологічна межа в 45 гривень за долар все частіше з'являється в інфопросторі. Чи стане вона новим курсовим орієнтиром до кінця літа і як валютна динаміка трансформується у вартість продуктів та побутової техніки?
У бліц-інтерв'ю для РБК-Україна віцепрезидент асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов відповів на головні запитання українців щодо курсу, заощаджень та впливу світових цін на пальне на наш гаманець.
Головне:
- Прогноз на літо: Долар може наближатися до позначки 45 грн і навіть ситуативно її перетинати, проте курсові зміни будуть поступовими. За відсутності нових шоків, до кінця літа курс, найімовірніше, не перевищить 45,5 грн/дол.
- Чому ціни ростуть: Курс долара є лише одним із факторів. На вартість товарів також впливають ціни на пальне, логістичні витрати, вартість енергоресурсів, врожай та воєнні ризики.
- Депозит чи валюта: Найрозумніша стратегія – баланс. Гривневі депозити за рахунок облікової ставки 15% та високих відсоткових ставок (до 16,5–17,5% річних) можуть бути вигіднішими за пасивне зберігання валюти, якщо девальвація гривні залишається плавною.
- Вплив на ціни на техніку: Помірні коливання курсу не одразу змінюють цінники через наявність у ритейлерів старих складських запасів. Вплив стає відчутним лише за умови тривалої або різкої зміни курсу.
- Ціни на пальне: Зниження світових цін на нафту може зменшити тиск на інфляцію та імпорт, але не є гарантією різкого зміцнення гривні, оскільки курс залежить від комплексу воєнних та економічних чинників.
– Чи варто чекати нових стрибків курсу найближчим часом та чи перевищить долар 45 грн до кінця літа?
– Я б не говорив про "стрибки" як про щось очікуване, це, скоріше, нетиповий сценарій розвитку подій на валютному ринку. Справді ринок дуже чутливий до новин, до ситуації на фронті, до імпорту пального й енергетичного обладнання, до регулярності міжнародної допомоги.
Але ринок працює в режимі "керованої гнучкості". По суті це захисна оболонка від небажаних і навіть руйнівних змін курсів. Ця стратегія НБУ означає, що курс не заморожений, він може рухатися, але Національний банк залишається головним гравцем, який має ресурси та інструменти, щоб згладжувати надмірні коливання.
Так, долар може періодично наближатися до позначки 45 грн або навіть ситуативно її перетинати. Власне, офіційний курс НБУ на 29 червня становив близько 44,85 грн/дол., тобто ринок уже перебуває дуже близько до цієї психологічної межі. Але важливо не саме число "45", а характер курсових змін.
Якщо це плавна зміна на кількадесят копійок, а не різкий ривок на кілька гривень, то для економіки це не шок, це лише гарний привід для новин.
За розрахунком аналітиків "Глобус Банку", до кінця літа природними будуть помірні коливання, але без ознак “Американських гірок”.
За відсутності нових масштабних зовнішніх або воєнних шоків долар, найімовірніше, коливатиметься рухатиметься у доволі притомному коридорі, а курсові зміни будуть поступовими і до кінця літа не перевищать 45,5 грн/дол.
Читайте також: Долар падає, євро – росте: обмінники та банки оновили курси валют на 29 червня
– Як зміна курсу долара впливає на ціни на продукти? Що саме сьогодні найбільше "зав’язано" на валюті?
– Курс впливає на ціни не завжди прямо, але майже завжди через собівартість. Навіть якщо продукт вироблений в Україні, це не означає, що він повністю "відв’язаний" від валюти.
Найбільше на валюті сьогодні зав’язані пальне, логістика, імпортні комплектуючі, добрива, упаковка, техніка, обладнання, енергетичні рішення для бізнесу.
Наприклад, якщо дорожчає пальне, то дорожчає перевезення товарів. Якщо дорожчають імпортні матеріали або обладнання, бізнес поступово закладає ці витрати в кінцеву ціну.
Тому курс долара – це не єдиний фактор формування цін на продукти, але один із важливих.
Крім того, ціни на харчі залежать також від врожаю, стабільного енергопостачання та цін на електроенергію, вартості та зручності логістики, воєнних ризиків, витрат виробника, вартості та доступності пального. Але якщо гривня слабшає, це поступово створює додатковий тиск на ціни.
Тут важливо розуміти часовий лаг. Ціни в магазині не завжди змінюються наступного дня після курсових змін – переходів до нових психологічних "маркерів", приміром, як про це часто пишуть у ЗМІ, "43 грн за долар", "44", а от тепер вже і "45". Але якщо курсова динаміка стає тривалою, бізнес рано чи пізно переглядає прайси.
– Чи є сенс зараз купувати валюту в обмінниках для збереження заощаджень, чи краще тримати гривню на депозиті?
– Я б не радив мислити категоріями "або все в долар, або все в гривню". У воєнний час найрозумніша стратегія – це баланс, це кілька “кошиків” для заощаджень.
Частину коштів справді можна тримати у валюті як резерв. Це психологічно зрозуміло і фінансово виправдано, якщо йдеться про запас на випадок непередбачуваних подій. Але скуповувати валюту лише через страх і чутки, м’яко кажучи, не найкраща стратегія.
Наприклад, сьогодні гривневі депозити залишаються досить привабливими. Облікова ставка НБУ 15% фактично стимулює високу дохідність гривневих вкладів. Середні ставки за депозитами стартують приблизно від 14% річних, а максимальні пропозиції можуть сягати 16,5-17,5%.
Якщо людина розміщує 100 тис. грн на пів року під 14% річних, після податків вона може отримати близько 5,4 тис. грн чистого доходу. Щоб купівля долара дала схожий результат, курс мав би зрости приблизно до 47,4 грн за долар. А за вищих депозитних ставок – ще ближче до 48 грн.
Тому "математика" така: якщо гривня послаблюється поступово, а не стрибком, депозит може бути вигіднішим за пасивне зберігання валюти.
Але оптимальна модель – це поєднання інструментів заощадження. Так, частину коштів можна зберігати у гривневих депозитах або ОВДП, частину у валюті, також варто подбати, щоб певна частина грошей була в готівці, чи, скажімо, на "щоденній" картці.
Читайте також: Долар біля 45 грн, а євро може здивувати: чого чекати від курсу у липні
– Чи впливає курс на вартість імпортної побутової техніки та електроніки і чи може коливання курсу відчутно змінити ціни?
– Так, безумовно, впливає. Побутова техніка, електроніка, гаджети, комплектуючі – це якраз ті категорії, які дуже тісно пов’язані з валютним курсом. Більшість таких товарів або імпортується напряму, або реалізується через дилерів.
Але тут також не треба перебільшувати. Якщо курс змінився на 20-30 копійок, це не означає, що пральна машина чи ноутбук одразу подорожчають. Ритейлери мають складські запаси, старі партії, маркетингові акції, конкуренцію між мережами.
Відчутний вплив на ціну виникає тоді, коли курсова зміна є тривалою або достатньо різкою. Якщо імпортер розуміє, що нову партію товару він закуповує вже за вищим валютним курсом, то це поступово закладається в кінцеву ціну для покупця.
Тому помірні валютні коливання не одразу спонукають до зміни цінників, але тривале послаблення гривні майже неминуче впливає на імпортну техніку та електроніку.
– Як довго може тривати період "валютних гойдалок" і від яких факторів це залежить найбільше?
– Я б назвав це не стільки "гойдалками", скільки періодом підвищеної чутливості валютного ринку. І він триватиме доти, доки економіка живе в умовах війни та високої залежності від зовнішніх факторів.
Найважливіших чинників кілька. Перший – перебіг війни. Будь-які масштабні атаки на енергетику, логістику чи критичну інфраструктуру одразу впливають на очікування бізнесу й населення.
Другий – міжнародна фінансова допомога. Якщо кошти надходять регулярно, це сильний стабілізатор для бюджету, резервів і валютного ринку.
Третій – імпорт. Україна має значні потреби в пальному, енергетичному обладнанні, товарах критичного імпорту. Це створює попит на валюту.
Четвертий – інфляція та політика НБУ. Висока облікова ставка підтримує привабливість гривневих заощаджень і зменшує бажання людей масово переходити у валюту.
Тому валютні коливання можуть залишатися з нами ще тривалий час. Але головне не сам факт коливань (ринок "живий", курс не законсервований), а їхня амплітуда.
Якщо Нацбанк зберігає контроль, міжнародна допомога надходить ритмічно, а інфляція не виходить з-під контролю, тоді ринок може залишатися прогнозованим навіть у складних умовах.
– Після завершення війни в Ірані світові ціни на паливо пішли вниз: чи допоможе це гривні зміцніти?
– Зниження світових цін на нафту – це, безумовно, позитивний фактор для України. Ми є імпортозалежною країною за пальним, тому дешевша нафта потенційно означає менший тиск на імпорт, логістику, собівартість товарів і, відповідно, на інфляцію.
Але навряд чи це автоматично зміцнить гривню. Валютний курс залежить не лише від ціни на нафту. Він залежить від загального попиту на валюту, міжнародної допомоги, безпекової ситуації, дій Національного банку, настроїв бізнесу і громадян.
До того ж світовий нафтовий ринок після іранського конфлікту ще не повернувся до повної рівноваги. Після відновлення руху через Ормузьку протоку ціни на нафту повернулися приблизно до довоєнних рівнів біля 73 долари за барель, але сам ринок залишається нестабільним, а логістика та видобуток ще можуть відновлюватися нерівномірно.
Ви ж бачите: сьогодні "мир", а завтра нові "обстріли". Сьогодні перемовини і ціни летять вниз, а завтра ескалація – і ціни знову "сунуть" вгору.
Тому для гривні стабілізація цін на світовому нафтовому ринку – це радше фактор зменшення тиску.
Якщо пальне дешевшає, імпортерам потрібно менше валюти для закупівель, бізнес має менші логістичні витрати, а інфляційний тиск може бути слабшим. Це допомагає валютному ринку бути спокійнішим.
Але говорити, що через дешевшу нафту гривня різко зміцниться, було б перебільшенням. Реалістичніше очікувати іншого: дешевше пальне може допомогти уникнути додаткового тиску на курс і ціни, але не скасовує інших ризиків воєнної економіки.
Читайте також: АЗС переписали ціни після вихідних: скільки коштує бензин, дизель та газ 29 червня
