У соцмережах поширилася вигадана історія про злочин, яка швидко переросла у масову хвилю обурення та маніпуляцій.
Йдеться про випадок, який спочатку подавався як реальна кримінальна подія, однак згодом з’ясувалося, що він не мав фактичного підтвердження. Попри це, історія встигла набрати мільйони переглядів і викликати різку реакцію користувачів у різних країнах.
Експерти з медіаграмотності зазначають, що подібні rage bait наративи створюються для провокування емоційної реакції та збільшення залученості. Такі пости часто поширюються швидше за перевірену інформацію, оскільки апелюють до гніву, страху або шоку.
Фахівці попереджають, що алгоритми соціальних мереж можуть підсилювати подібний контент, якщо він активно обговорюється. Інцидент став черговим прикладом того, як неправдива інформація може формувати масові реакції ще до перевірки фактів.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
Запис Злочин, якого не було: як фейкова історія спричинила хвилю онлайн-обурення спершу опубліковано на НОВИЙ ФОРМАТ.
